1. Великий тлумачний словник сучасної мови

придавлювати

прида́влювати

-юю, -юєш, недок., придавити, -давлю, -давиш; мн. придавлять; док.

1》 перех. і без додатка. Натискувати, надавлювати на що-небудь, змінюючи його звичайне положення або форму.

|| чим. Вагою, масою чого-небудь стискувати щось.

|| Притискувати щось до кого-, чого-небудь.

|| Навалюючись усією масою на що-небудь, згинати, руйнувати, ламати його.

|| Примушувати кого-небудь згинатися, схилятися, тиснутися (звичайно до землі).

|| Нависаючи над чим-небудь, створювати враження тісноти, здавленості і т. ін.

|| безос. Про почуття болю в грудях, животі і т. ін.

2》 перев. док., перех. З силою надавити, стиснути, завдаючи болю.

|| безос.

|| Навалившись своєю вагою на кого-небудь, скалічити, умертвити тощо.

|| безос.

|| Здавлюючи горло, задушити, умертвити кого-небудь.

|| Роздавити, знищити (щодо дрібних істот).

3》 перех., перен. Гнітюче впливаючи на кого-небудь, робити безвольним, інертним.

|| Перешкоджати прояву, розвитку чого-небудь.

|| Гнітити (про почуття, настрій і т. ін.).

4》 перех., перен. Позбавляти волі, свободи дій; пригноблювати.

|| Пересилювати, приглушувати що-небудь у собі.

5》 неперех., перен., розм., рідко. Висловлюючись, наголошувати (звичайно на слові).

6》 неперех., перен., розм. Посилюватися (звичайно про мороз).

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придавлювати — (вагою стискувати щось) привалювати, підвертати, підминати (під себе). Словник синонімів Полюги
  2. придавлювати — прида́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. придавлювати — див. давити; підкорювати Словник синонімів Вусика
  4. придавлювати — ПРИДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИДАВИ́ТИ, давлю́, да́виш; мн. прида́влять; док. 1. кого, що і без прям. дод. Натискувати, надавлювати на що-небудь, змінюючи його звичайне положення або форму. Хотів Юріштан приготовити пістолет, почав підіймати курки. Словник української мови у 20 томах
  5. придавлювати — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. придавлювати — ПРИДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИДАВИ́ТИ, давлю́, да́виш; мн. прида́влять; док. 1. перех. і без додатка. Натискувати, надавлювати на що-небудь, змінюючи його звичайне положення або форму. Хотів Юріштан приготовити пістолет, почав підіймати курки. Словник української мови в 11 томах
  7. придавлювати — Придавлювати, -люю, -єш сов. в. придавити, -влю́, -виш, гл. Придавливать, придавить. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. Мороз як придавив — стало холодно. Чуб. І. 6. Словник української мови Грінченка