придавлювати

Значення в інших словниках

1. придавлювати — прида́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. придавлювати — див. давити; підкорювати Словник синонімів Вусика
3. придавлювати — -юю, -юєш, недок., придавити, -давлю, -давиш; мн. придавлять; док. 1》 перех. і без додатка. Натискувати, надавлювати на що-небудь, змінюючи його звичайне положення або форму. || чим. Вагою, масою чого-небудь стискувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. придавлювати — ПРИДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИДАВИ́ТИ, давлю́, да́виш; мн. прида́влять; док. 1. кого, що і без прям. дод. Натискувати, надавлювати на що-небудь, змінюючи його звичайне положення або форму. Хотів Юріштан приготовити пістолет, почав підіймати курки. Словник української мови у 20 томах
5. придавлювати — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
6. придавлювати — ПРИДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИДАВИ́ТИ, давлю́, да́виш; мн. прида́влять; док. 1. перех. і без додатка. Натискувати, надавлювати на що-небудь, змінюючи його звичайне положення або форму. Хотів Юріштан приготовити пістолет, почав підіймати курки. Словник української мови в 11 томах
7. придавлювати — Придавлювати, -люю, -єш сов. в. придавити, -влю́, -виш, гл. Придавливать, придавить. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. Мороз як придавив — стало холодно. Чуб. І. 6. Словник української мови Грінченка