придушувати

приду́шувати

-ую, -уєш, недок., придушити, -душу, -душиш, док., перех.

1》 Те саме, що придавлювати 1).

|| безос.

2》 перев. док. Те саме, що придавлювати 2).

|| безос.

3》 перен. Те саме, що придавлювати 3).

4》 перен.Силою припиняти повстання, революційні дії і т. ін.

|| Не давати можливості виявлятися чому-небудь.

|| Нищити силою; громити.

|| Перешкоджати розвитку чого-небудь або зовсім його припиняти.

5》 розм. Стримувати, тамувати що-небудь.

Значення в інших словниках

1. придушувати — приду́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. придушувати — Придавлювати, притискати; (- лихо) гнітити, пригнічувати; (бунт) приборкувати, упокорювати, утихомирювати, с. топити у крові; (сльози) стримувати, тамувати; (розвиток) притлумлювати, глушити, (трохи) приглушувати; п-к -УЮЧИЙ, що придушує, зайнятий придушенням, пригнічувач, гнобитель.  Словник синонімів Караванського
3. придушувати — ПРИДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., кого, що. 1. Те саме, що прида́влювати 1. Цілі ряди людей згинались од сміху удвоє, придушивши руками живіт (М.  Словник української мови у 20 томах
4. придушувати — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. придушувати — Приду́шувати, -шую, -шуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. придушувати — ПРИДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., перех. 1. Те саме, що прида́влювати 1. Цілі ряди людей згинались од сміху удвоє, придушивши руками живіт (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
7. придушувати — Приду́шувати, -шую, -єш сов. в. придуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Придушивать, придушить. 2) Придавливать, придавить.  Словник української мови Грінченка