призвичаювати
призвича́ювати
-юю, -юєш, недок., призвичаїти, -аю, -аїш і рідко призвичити, -чу, -чиш, док., перех.
1》 Намагатися робити що-небудь звичним для когось.
|| до кого. Знайомити ближче з ким-небудь, привчати до спілкування з кимсь.
|| Виробляти готовність до сприйняття чогось несподіваного, небезпечного, неприємного і т. ін.
|| Пристосовувати до нових умов, середовища, обставин кого-, що-небудь.
2》 Виробляти яку-небудь звичку в когось.
|| Виробляти навички, вміння виконувати яку-небудь роботу, займатися якоюсь справою, навчати чого-небудь.
3》 Спричиняти вироблення певних поглядів, рис характеру, поведінки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови