призвичаюватися

призвича́юватися

-ююся, -юєшся, недок., призвичаїтися, -аюся, -аїшся і рідко призвичитися, -чуся, -чишся, док.

1》 Починати сприймати що-небудь як звичне, ставитися до чогось, як до звичного.

|| до кого. Знайомитися з ким-небудь ближче, звикати до когось.

|| Ставати готовим до сприйняття чогось несподіваного, небезпечного, неприємного і т. ін.

|| Пристосовуватися до нових умов, обставин, освоюватися з чим-небудь.

2》 Виробляти в собі яку-небудь звичку.

|| Здобувати навички, вміння виконувати яку-небудь роботу, займатися якоюсь справою; навчатися чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. призвичаюватися — призвича́юватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. призвичаюватися — див. звикати  Словник синонімів Вусика
3. призвичаюватися — ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся і рідко ПРИЗВИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Починати сприймати що-небудь як звичне, ставитися до чогось, як до звичного.  Словник української мови у 20 томах
4. призвичаюватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка...  Словник синонімів української мови
5. призвичаюватися — ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся і рідко ПРИЗВИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Починати сприймати що-небудь як звичне, ставитися до чогось, як до звичного.  Словник української мови в 11 томах