Великий тлумачний словник сучасної мови

призвичитися

призви́читися

див. призвичаюватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. призвичитися — призви́читися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. призвичитися — ПРИЗВИ́ЧИТИСЯ див. призвича́юватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. призвичитися — ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯ до кого-чого (перев. про людину — набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ПРИЛАДНОВУВАТИСЯ (ПРИЛА́ДНУВАТИСЯ), ПРИЛАШТО́ВУВАТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  4. призвичитися — ПРИЗВИ́ЧИТИСЯ див. призвича́юватися.  Словник української мови в 11 томах