приймач

прийма́ч

-а, ч.

1》 Те, що приймає, вбирає що-небудь.

2》 Прилад для приймання звуку, світла, випромінювання і т. ін.

|| розм. Те саме, що радіоприймач.

3》 діал. Приймак.

Значення в інших словниках

1. приймач — прийма́ч 1 іменник чоловічого роду те, що приймає, вбирає що-небудь; прилад прийма́ч 2 іменник чоловічого роду, істота приймак діал.  Орфографічний словник української мови
2. приймач — ПРИЙМА́Ч, а, ч. 1. Те, що приймає, вбирає що-небудь. Голосним приймачем сонячної енергії є океан (з наук. літ.); Добуту у джерелі електричну енергію можна використати, перетворюючи її, наприклад, в теплоту – в плитці, в механічну – в електродвигуні.  Словник української мови у 20 томах
3. приймач — РАДІОПРИЙМА́Ч, ПРИЙМА́Ч, РА́ДІО розм. Під час вечері Мишуня налаштував радіоприймача (Ю. Яновський); Єрмілов увімкнув приймач, освітилася шкала, і невдовзі почулось легеньке потріскування (Я. Гримайло); — Думали, ми й не почуємо. Ого! У нас таке радіо, що одразу почуємо (В. Кучер).  Словник синонімів української мови
4. приймач — Прийма́ч, -ча́, -че́ві; -мачі́, -чі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. приймач — ПРИЙМА́Ч, а, ч. 1. Те, що приймає, вбирає що-небудь. Голосним приймачем сонячної енергії є океан (Курс заг. геол., 1947, 40); Добуту у джерелі електричну енергію можна використати, перетворюючи її, наприклад, в теплоту — в плитці...  Словник української мови в 11 томах