прийшлий

при́йшлий

-а, -е.

1》 Який прийшов, увійшов куди-небудь.

|| Який прибув звідкись, не місцевий.

|| Який з'явився серед споріднених чимсь людей з іншого середовища.

|| у знач. ім. прийшлий, -лого, ч.: а) той, хто прийшов, увійшов куди-небудь; б) той, хто прибув звідкись, не місцевий.

2》 заст. Майбутній.

Значення в інших словниках

1. прийшлий — при́йшлий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прийшлий — ПРИ́ЙШЛИЙ, а, е. 1. Який прийшов, увійшов куди-небудь. До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди чи й так собі – прийшлі люди (Григорій Тютюнник); // Який прибув звідкись, не місцевий.  Словник української мови у 20 томах
3. прийшлий — МАЙБУ́ТНІЙ (який настане, буде; який з'явиться, житиме пізніше тощо), ПРИЙДЕ́ШНІЙ, ГРЯДУ́ЩИЙ уроч., ПОТО́МНИЙ поет., ПРИ́ЙШЛИЙ (ПРИ́ШЛИЙ) заст.; НАСТУ́ПНИЙ (який має відбутися, настати); ДАЛЕ́КИЙ, ДА́ЛЬНІЙ (який настане, здійсниться ще не скоро).  Словник синонімів української мови
4. прийшлий — ПРИ́ЙШЛИЙ, а, е. 1. Який прийшов, увійшов куди-небудь. До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди чи й так собі — прийшлі люди (Тют., Вир, 1964, 158); // Який прибув звідкись, не місцевий.  Словник української мови в 11 томах
5. прийшлий — Прийшлий, -а, -е Будущій. Радив рушницю придбати добру на прийшлі часи. МВ. ІІІ. 144. Дай, Боже, діждати прийшлого року. Кременч. у.  Словник української мови Грінченка