прикладка

при́кладка

-и, ж.

1》 діал. Жартівливий, перев. римований вислів, що вставляється в розмову відповідно до ситуації або у відповідний текст; примовка.

|| зневажл. Глузливий, перев. римований дотеп, глузливе прізвисько.

2》 лінгв. Означення, що виражається іменником і узгоджується з пояснюваним словом у відмінку.

Значення в інших словниках

1. прикладка — прикладка (334) — примовка [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. прикладка — У готелі “Україні” чи “Україна”? Читачі цікавляться: чи треба узгоджувати прикладки, що складаються зі слова готель і його назви? Приміром: “Я живу в готелі “Україні” чи в готелі “Україна”? Назва готелів – умовна.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. прикладка — при́кладка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. прикладка — Дотеп, калямбур, глузливе прізвисько <�примовка>; бук. ЕПІТЕТ.  Словник синонімів Караванського
5. прикладка — ПРИ́КЛАДКА, и, ж. 1. діал. Жартівливий, перев. римований вислів, що вставляється в розмову відповідно до ситуації або у відповідний текст; примовка.  Словник української мови у 20 томах
6. прикладка — ПРИМО́ВКА (жартівливий, перев. римований вислів, який вставляють у розмову, текст відповідно до ситуації), ПРИПОВІ́ДКА, ПРИМІ́ВКА діал., ПРИПОВІ́СТКА діал., ПРИ́ПОВІСТЬ діал., ПРИ́КЛАДКА діал.; ПРИГОВІ́Р розм., ПРИГОВІ́РКА (ПРИГОВО́РКА) розм.  Словник синонімів української мови
7. прикладка — При́кладка, -дки, -дці; -дки, -док  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. прикладка — ПРИ́КЛАДКА, и, ж. 1. діал. Жартівливий, перев. римований вислів, що вставляється в розмову відповідно до ситуації або у відповідний текст; примовка.  Словник української мови в 11 томах
9. прикладка — При́кладка, -ки ж. Насмѣшка, насмѣшливое прозвище, каламбуръ, острота. Жартовливий, на вигадки, на прикладки поперед усіх, тілько його й чутно, од його ввесь регіт где. Кв. На вигадки та на прикладки, то й пари йому нема. О. 1861. VIII. 19.  Словник української мови Грінченка