Великий тлумачний словник сучасної мови

прикомірок

прикомі́рок

-рка, ч., розм.

Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прикомірок — прикомі́рок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прикомірок — див. комора; прибудова  Словник синонімів Вусика
  3. прикомірок — ПРИКОМІ́РОК, рка, ч., розм. Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори. Мар'я лягла в коморі, Христя – в прикомірку (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  4. прикомірок — ПРИКОМІ́РОК, рка, ч., розм. Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори. Мар’я лягла в коморі, Христя — в прикомірку (Мирний, III, 1954, 161).  Словник української мови в 11 томах
  5. прикомірок — Прикомірок, -рка м. Чуланъ, пристроенный къ хатѣ или амбару. Рудч. Ск. I. 39.  Словник української мови Грінченка