прикомірок

ПРИКОМІ́РОК, рка, ч., розм.

Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори.

Мар'я лягла в коморі, Христя – в прикомірку (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. прикомірок — прикомі́рок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прикомірок — див. комора; прибудова  Словник синонімів Вусика
3. прикомірок — -рка, ч., розм. Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прикомірок — ПРИКОМІ́РОК, рка, ч., розм. Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори. Мар’я лягла в коморі, Христя — в прикомірку (Мирний, III, 1954, 161).  Словник української мови в 11 томах
5. прикомірок — Прикомірок, -рка м. Чуланъ, пристроенный къ хатѣ или амбару. Рудч. Ск. I. 39.  Словник української мови Грінченка