Великий тлумачний словник сучасної мови

прикоротити

прикороти́ти

див. прикорочати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прикоротити — прикороти́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прикоротити — ПРИКОРОТИ́ТИ див. прикороча́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. прикоротити — ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  4. прикоротити — ПРИКОРОТИ́ТИ див. прикороча́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. прикоротити — Прикоротити см. прикорочати.  Словник української мови Грінченка