прикочуватися

прико́чуватися

-уюся, -уєшся, недок., прикотитися, -очуся, -отишся, док.

1》 Котячись, опинятися де-небудь; наближатися до когось, чогось.

|| перен. Долинати звідки-небудь (про слова, звуки).

2》 розм. Прибувати куди-небудь (про віз, машину і т. ін.).

|| Підходити дрібними, швидкими кроками до кого-, чого-небудь (про когось малого на зріст або повного).

Значення в інших словниках

1. прикочуватися — прико́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прикочуватися — ПРИКО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док. 1. Котячись, опинятися де-небудь; наближатися до когось, чогось. Він узяв і кинув того клубочка на землю, клубочок покотивсь та покотивсь, а він усе іде за тим клубочком.  Словник української мови у 20 томах
3. прикочуватися — ПРИБУВА́ТИ (про транспорт — перев. згідно з розкладом, попередньою домовленістю), ПРИХО́ДИТИ, ПРИКО́ЧУВАТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм.; ПІДХО́ДИТИ, ДОХО́ДИТИ, НАДХО́ДИТИ (до певного пункту, станції). — Док.  Словник синонімів української мови
4. прикочуватися — ПРИКО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док. 1. Котячись, опинятися де-небудь; наближатися до когось, чогось. Він узяв і кинув того клубочка на землю, клубочок покотивсь та покотивсь, а він усе іде за тим клубочком.  Словник української мови в 11 томах