прикраса

прикра́са

-и, ж.

1》 Те, що оздоблює або служить для оздоблення чого-небудь; оздоба.

|| Предмет, що служить доповненням до одягу, признач. для прикрашання.

2》 Те, що своєю присутністю додає краси чому-небудь.

|| Те, що прикрашає чиєсь життя, перебування де-небудь.

|| Те, що додається до правди з метою прикрашення дійсності.

Говорити без прикрас — висловлювати об'єктивну думку, говорити правду.

|| Засіб художнього вираження (в мові, музиці).

3》 Те, що вирізняється своєю досконалістю.

|| Той, хто вирізняється у своєму середовищі позитивними якостями, рисами.

Значення в інших словниках

1. прикраса — (те, що оздоблює когось, щось) оздоблення, окраса, оздоба.  Словник синонімів Полюги
2. прикраса — прикра́са іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. прикраса — Оздоба, окраса, д. покраса; (ряд візерунків) орнамент; п! ДЕКОРАЦІЯ  Словник синонімів Караванського
4. прикраса — [приекраса] -сие, д. і м. -с'і  Орфоепічний словник української мови
5. прикраса — Оздоба, див. орнамент  Словник чужослів Павло Штепа
6. прикраса — ПРИКРА́СА, и, ж. 1. Те, що оздоблює або служить для оздоблення чого-небудь; оздоба. Під стіною стояло високе залізне, з блискучими мідяними прикрасами ліжко з горою перин і подушок (Ірина Вільде)...  Словник української мови у 20 томах
7. прикраса — ОКРА́СА чого, чия (той, що за своїми позитивними якостями, рисами є гордістю суспільства, середовища, колективу й т. ін.), ОЗДО́БА, ПРИКРА́СА, КРАСА́, СЛА́ВА підсил.  Словник синонімів української мови
8. прикраса — Прикра́са, -си; -кра́си, -кра́с  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. прикраса — ПРИКРА́СА, и, ж. 1. Те, що оздоблює або служить для оздоблення чого-небудь; оздоба. Під стіною стояло високе залізне, з блискучими мідяними прикрасами ліжко з горою перин і подушок (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах
10. прикраса — Прикраса, -си ж. Мелкія украшеніи комнаты, платья. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка