прикріплений

прикрі́плений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прикріпити.

|| прикріплено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. прикріплений — прикрі́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прикріплений — [приекр’іплеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. прикріплений — ПРИКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикріпи́ти. Коля стояв біля печі і крізь сині окуляри, прикріплені до кашкета, наглядав за роботою завалочної машини (М. Руденко); – А з вивозкою зерна на пункт заготзерна як у вас?...  Словник української мови у 20 томах
4. прикріплений — Прикрі́плений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. прикріплений — ПРИКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикріпи́ти. Коля стояв біля печі і крізь сині окуляри, прикріплені до кашкета, наглядав за роботою завалочної машини (Руд., Вітер.., 1958, 17); Основна ознака кріпосного права та, що селянство..  Словник української мови в 11 томах