прикріплений
прикрі́плений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прикріпити.
|| прикріплено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикріплений — прикрі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прикріплений — [приекр’іплеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- прикріплений — ПРИКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикріпи́ти. Коля стояв біля печі і крізь сині окуляри, прикріплені до кашкета, наглядав за роботою завалочної машини (М. Руденко); – А з вивозкою зерна на пункт заготзерна як у вас?... Словник української мови у 20 томах
- прикріплений — Прикрі́плений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прикріплений — ПРИКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикріпи́ти. Коля стояв біля печі і крізь сині окуляри, прикріплені до кашкета, наглядав за роботою завалочної машини (Руд., Вітер.., 1958, 17); Основна ознака кріпосного права та, що селянство.. Словник української мови в 11 томах