прикріплений
ПРИКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикріпи́ти.
Коля стояв біля печі і крізь сині окуляри, прикріплені до кашкета, наглядав за роботою завалочної машини (Руд., Вітер.., 1958, 17);
Основна ознака кріпосного права та, що селянство.. вважалося прикріпленим до землі, — звідси пішло й саме поняття — кріпосне право (Ленін, 39, 1973, 70);
Знайомий білявий єфрейтор Ваня, прикріплений до редакції, швидко домчав мене на трофейному, заїждженому мотоциклі з коляскою в Чернівці (Рад. Укр., 14.V 1971, 2);
— А з вивозкою зерна на пункт заготзерна як у вас? — Маємо прикріплену одну автомашину (Вишня, І, 1956, 366);
У кожному районі зернового напряму є своє насінницьке господарство, яке.. знаходиться в центрі прикріплених до нього колгоспів (Колг. енц., II, 1956, 97);
Життя попівське так ув’язнене в одвічні рами, так опреділене на багато літ уперед. Прикріплене до непорушної доктрини, робить і саму касту непорушною (Хотк., II, 1966, 352).
Значення в інших словниках
- прикріплений — прикрі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прикріплений — [приекр’іплеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- прикріплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикріпити. || прикріплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикріплений — ПРИКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикріпи́ти. Коля стояв біля печі і крізь сині окуляри, прикріплені до кашкета, наглядав за роботою завалочної машини (М. Руденко); – А з вивозкою зерна на пункт заготзерна як у вас?... Словник української мови у 20 томах
- прикріплений — Прикрі́плений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)