прикріплення

ПРИКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. прикріпи́ти і прикріпи́тися.

При показі м’язів на таблиці дуже важливо звертати увагу на місця їх прикріплення (Метод. викл. анат.., 1955, 77);

Надалі треба застосовувати прикріплення до комсомольських клубів, гуртків і осередків старих членів партії (КП України в резол. і рішен.., 1958, 203);

В дійсності «наділи» 1861 року означали в більшості випадків створення не вільного самостійного землероба, а прикріплення до землі кабального орендаря.. (Ленін, 20, 1971, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикріплення — прикрі́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прикріплення — -я, с. Дія та її результат за знач. прикріпити і прикріпитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикріплення — ПРИКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. прикріпи́ти і прикріпи́тися. При показі м'язів на таблиці дуже важливо звертати увагу на місця їх прикріплення (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах