приловити

прилови́ти

-овлю, -овиш; мн. приловлять; док., перех., діал.

Застати зненацька на недозволеному вчинку.

Значення в інших словниках

1. приловити — прилови́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. приловити — ПРИЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. прило́влять; док., кого, діал. Застати зненацька на недозволеному вчинку. – Не вірте, паничу! – сказав на це Неважук. – Ви, певне, його [злодія] на чімось приловили, та він вибріхувався перед вами (Л. Мартович); – Старого Кавуна приловили на крадіжці (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
3. приловити — ПРИЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. прило́влять; док., перех., діал. Застати зненацька на недозволеному вчинку. — Не вірте, паничу! — сказав на це Неважук. — Ви, певне, його [злодія] на чімось приловили, та він вибріхувався перед вами (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах