приловити

ПРИЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. прило́влять; док., кого, діал.

Застати зненацька на недозволеному вчинку.

– Не вірте, паничу! – сказав на це Неважук. – Ви, певне, його [злодія] на чімось приловили, та він вибріхувався перед вами (Л. Мартович);

– Старого Кавуна приловили на крадіжці (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. приловити — прилови́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. приловити — -овлю, -овиш; мн. приловлять; док., перех., діал. Застати зненацька на недозволеному вчинку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приловити — ПРИЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. прило́влять; док., перех., діал. Застати зненацька на недозволеному вчинку. — Не вірте, паничу! — сказав на це Неважук. — Ви, певне, його [злодія] на чімось приловили, та він вибріхувався перед вами (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах