приловити
ПРИЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. прило́влять; док., кого, діал.
Застати зненацька на недозволеному вчинку.
– Не вірте, паничу! – сказав на це Неважук. – Ви, певне, його [злодія] на чімось приловили, та він вибріхувався перед вами (Л. Мартович);
– Старого Кавуна приловили на крадіжці (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приловити — прилови́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- приловити — -овлю, -овиш; мн. приловлять; док., перех., діал. Застати зненацька на недозволеному вчинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приловити — ПРИЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. прило́влять; док., перех., діал. Застати зненацька на недозволеному вчинку. — Не вірте, паничу! — сказав на це Неважук. — Ви, певне, його [злодія] на чімось приловили, та він вибріхувався перед вами (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах