1. Словник української мови в 11 томах

приловити

ПРИЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. прило́влять; док., перех., діал. Застати зненацька на недозволеному вчинку.

— Не вірте, паничу! — сказав на це Неважук. — Ви, певне, його [злодія] на чімось приловили, та він вибріхувався перед вами (Март., Тв., 1954, 283);

— Старого Кавуна приловили на крадіжці. Вкрав ненажерливий куркуль довбню в колгоспі (Козл., Сонце.., 1957, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приловити — прилови́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. приловити — -овлю, -овиш; мн. приловлять; док., перех., діал. Застати зненацька на недозволеному вчинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приловити — ПРИЛОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. прило́влять; док., кого, діал. Застати зненацька на недозволеному вчинку. – Не вірте, паничу! – сказав на це Неважук. – Ви, певне, його [злодія] на чімось приловили, та він вибріхувався перед вами (Л. Мартович); – Старого Кавуна приловили на крадіжці (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах