приминати

примина́ти

-аю, -аєш, недок., прим'яти, -мну, -мнеш, док., перех.

1》 Притискаючи або пригинаючи, робити прилеглим або похиленим (бур'ян, траву і т. ін.).

|| Наступаючи на щось, топчучи, руйнувати.

|| Мнучи, притискати.

2》 тільки док. Трохи пом'яти що-небудь. Прим'яти спідницю.

3》 тільки док., кого, перен., фам. Побити кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. приминати — примина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приминати — див. м'яти  Словник синонімів Вусика
3. приминати — ПРИМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМ'Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., що. 1. Притискаючи або пригинаючи, робити прилеглим або похиленим (бур'ян, траву і т. ін.). Хорти пробігли за кіннотниками, приминаючи траву, як вітрова хвиля (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. приминати — М'Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м'яким, перетворювати в м'яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м'яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. приминати — ПРИМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМ’Я́ТИ, мну́, мне́ш, док., перех. 1. Притискаючи або пригинаючи, робити прилеглим або похиленим (бур’ян, траву і т. ін.). Відповзали поранені, приминаючи й закривавлюючи траву (Стельмах, Вел.  Словник української мови в 11 томах
6. приминати — Примина́ти, -на́ю, -єш сов. в. прим'яти, -мну, -мне́ш, гл. Приминать, примять.  Словник української мови Грінченка