примовклий

примо́вклий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до примовкнути.

Значення в інших словниках

1. примовклий — примо́вклий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. примовклий — див. мовчазний  Словник синонімів Вусика
3. примовклий — ПРИМО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до примо́вкнути. Примовклий і зацікавлений натовп хлопців та дівчат оточив нас (Ю. Смолич); – А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? – думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу (О.  Словник української мови у 20 томах
4. примовклий — ПРИМО́ВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до примо́вкнути. Примовклий і зацікавлений натовп хлопців та дівчат оточив нас (Смолич, День.., 1950, 38); — А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося?...  Словник української мови в 11 томах