примовкати

примовка́ти

-аю, -аєш, недок., примовкнути, -ну, -неш, док.

1》 Переставати говорити, співати, кричати і т. ін. на якийсь час.

|| Переставати видавати звуки; притихати.

|| Переставати обговорювати що-небудь.

|| перен. Переставати рухатися від припинення вітру (про віти дерев, річку, море і т. ін.), від морозу (про річку).

2》 перен. Втрачати бадьорість, жвавість, життєрадісність, ставати пригніченим.

|| Переставати активно діяти.

Значення в інших словниках

1. примовкати — примовка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. примовкати — див. мовчати  Словник синонімів Вусика
3. примовкати — ПРИМОВКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМО́ВКНУТИ, ну, неш, док. 1. Переставати говорити, співати, кричати і т. ін. на якийсь час. Щойно примовкала Надійка, вона відразу ж підтримувала, її: – Правильно! З нашого Ігоря гнуздечки ні на секунду не знімайте (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. примовкати — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. примовкати — ПРИМОВКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМО́ВКНУТИ, ну, неш, док. 1. Переставати говорити, співати, кричати і т. ін. на якийсь час. Щойно примовкала Надійка, вона відразу ж підтримувала, її: — Правильно! З нашого Ігоря гнуздечки ні на секунду не знімайте (Шовк.  Словник української мови в 11 томах