примовкати
примовка́ти
-аю, -аєш, недок., примовкнути, -ну, -неш, док.
1》 Переставати говорити, співати, кричати і т. ін. на якийсь час.
|| Переставати видавати звуки; притихати.
|| Переставати обговорювати що-небудь.
|| перен. Переставати рухатися від припинення вітру (про віти дерев, річку, море і т. ін.), від морозу (про річку).
2》 перен. Втрачати бадьорість, жвавість, життєрадісність, ставати пригніченим.
|| Переставати активно діяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примовкати — примовка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- примовкати — див. мовчати Словник синонімів Вусика
- примовкати — ПРИМОВКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМО́ВКНУТИ, ну, неш, док. 1. Переставати говорити, співати, кричати і т. ін. на якийсь час. Щойно примовкала Надійка, вона відразу ж підтримувала, її: – Правильно! З нашого Ігоря гнуздечки ні на секунду не знімайте (Ю. Словник української мови у 20 томах
- примовкати — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- примовкати — ПРИМОВКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМО́ВКНУТИ, ну, неш, док. 1. Переставати говорити, співати, кричати і т. ін. на якийсь час. Щойно примовкала Надійка, вона відразу ж підтримувала, її: — Правильно! З нашого Ігоря гнуздечки ні на секунду не знімайте (Шовк. Словник української мови в 11 томах