Великий тлумачний словник сучасної мови

примочений

примо́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до примочити.

|| примочено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. примочений — примо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. примочений — див. мокрий  Словник синонімів Вусика
  3. примочений — ПРИМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до примочи́ти. Ось уже війнуло з шляху характерним запахом примоченої гарячої пилюки (О. Гончар); * Образно. Гірка та важка ти, хліборобська доле! Ранніми туманами вкрита, дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  4. примочений — ПРИМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примочи́ти. Ось уже війнуло з шляху характерним запахом примоченої гарячої пилюки (Гончар, Новели, 1954, 177); *Образно. Гірка та важка ти, хліборобська доле!...  Словник української мови в 11 томах