Великий тлумачний словник сучасної мови

примочити

примочи́ти

див. примочувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. примочити — примочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. примочити — ПРИМОЧИ́ТИ див. примо́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. примочити — ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. примочити — ПРИМОЧИ́ТИ див. примо́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. примочити — Примочити см. примочувати.  Словник української мови Грінченка