примітати

приміта́ти

-аю, -аєш, недок., примести, -ету, -етеш, док., перех.

1》 Мести сміття до якого-небудь місця.

2》 Метучи, прикидати, прикривати що-небудь.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. примітати — приміта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. примітати — ПРИМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., що. 1. Мести сміття до якого-небудь місця. Примела сміття до порога та й покинула (Сл. Б. Грінченка). 2. Метучи прикидати, прикривати що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. примітати — ПРИМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., перех. 1. Мести сміття до якого-небудь місця. Примела сміття до порога та й покинула (Сл. Гр.). 2. Метучи прикидати, прикривати що-небудь.  Словник української мови в 11 томах
4. примітати — Приміта́ти, -та́ю, -єш сов. в. примести, -мету, -те́ш, гл. 1) Приметать, примести, подмести (соръ) къ какому либо мѣсту. Примела сміття до порога та й покинула, а винести? Харьк. 2) Наметать, намести на что либо сверху.  Словник української мови Грінченка