примітливий

примі́тливий

-а, -е, розм.

Який має властивість примічати; спостережливий.

Значення в інших словниках

1. примітливий — примі́тливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. примітливий — див. уважний  Словник синонімів Вусика
3. примітливий — Уважний, уважливий, спостережливий, кмітливий, див. бистрий, понятливий, толковий  Словник чужослів Павло Штепа
4. примітливий — ПРИМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який має властивість примічати; спостережливий. Примітлива дівчина, – усе в хазяйстві перейма (Сл. Б. Грінченка); З'явивсь ти у Ферней, і цинік посивілий, Привідця дум і мод примітливий і смілий, .. Віддав тобі поклін передмогильний свій (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах
5. примітливий — СПОСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ (здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу на щось приховане, внутрішнє), ПИ́ЛЬНИЙ, ПРИМІ́ТЛИВИЙ розм., ЗАМІ́ТЛИВИЙ розм., ПОМІ́ТЛИВИЙ розм., КМІТЛИ́ВИЙ рідше.  Словник синонімів української мови
6. примітливий — ПРИМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який має властивість примічати; спостережливий. Примітлива дівчина, — усе в хазяйстві перейма (Сл. Гр.); Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників...  Словник української мови в 11 томах
7. примітливий — Примітливий, -а, -е Внимательный, все перенимающій и усваивающій. Примітлива дівчина, — усе в хазяйстві перейма. Лохв. у.  Словник української мови Грінченка