примітливий

СПОСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ (здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу на щось приховане, внутрішнє), ПИ́ЛЬНИЙ, ПРИМІ́ТЛИВИЙ розм., ЗАМІ́ТЛИВИЙ розм., ПОМІ́ТЛИВИЙ розм., КМІТЛИ́ВИЙ рідше. Спостережлива, розумна мати багатьох дітей, Марія Петрівна відразу помітила зміни, що сталися з її наймолодшим сином (О. Копиленко); Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, була примітлива і вірно реагувала на все (Ю. Яновський); (Пан Маркел:) Розумний (Кармелюк), хитрий, дужий, як лев, неймовірний, як українець, і замітливий, як каторжник! (С. Васильченко); В кмітливої Мокрієвської були надто гострі очі й уже примітили ті латки (І. Нечуй-Левицький). — Пор. I. 1. пи́льний.

Значення в інших словниках

1. примітливий — примі́тливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. примітливий — див. уважний  Словник синонімів Вусика
3. примітливий — -а, -е, розм. Який має властивість примічати; спостережливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примітливий — Уважний, уважливий, спостережливий, кмітливий, див. бистрий, понятливий, толковий  Словник чужослів Павло Штепа
5. примітливий — ПРИМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який має властивість примічати; спостережливий. Примітлива дівчина, – усе в хазяйстві перейма (Сл. Б. Грінченка); З'явивсь ти у Ферней, і цинік посивілий, Привідця дум і мод примітливий і смілий, .. Віддав тобі поклін передмогильний свій (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах
6. примітливий — ПРИМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який має властивість примічати; спостережливий. Примітлива дівчина, — усе в хазяйстві перейма (Сл. Гр.); Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників...  Словник української мови в 11 томах
7. примітливий — Примітливий, -а, -е Внимательный, все перенимающій и усваивающій. Примітлива дівчина, — усе в хазяйстві перейма. Лохв. у.  Словник української мови Грінченка