принижений

прини́жений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до принизити.

|| у знач. прикм.

2》 у знач. прикм.Покірний, смиренний.

|| Який виражає покірність, смиренність.

3》 у знач. прикм. Пригноблений, безправний.

|| у знач. ім. принижений, -ного, ч. Той, хто перебуває під гнітом, у безправному становищі.

Значення в інших словниках

1. принижений — прини́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. принижений — ПРИНИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прини́зити. О, яка це трудна річ зачеплена, принижена амбіція хорошої людини, що потерпіла поразку. Ніяка логіка, ніякі приписи обов'язку, дисципліни, – ніщо не може її вкоськати (В.  Словник української мови у 20 томах
3. принижений — ПРИНИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прини́зити. В. І. Ленін рішуче засуджував суб’єктивізм в оцінці подій і всілякі спроби змалювати сучасне чи минуле в прикрашеному чи приниженому вигляді відповідно до упередженої точки зору (Укр. іст.  Словник української мови в 11 томах