принижений
прини́жений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до принизити.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм.Покірний, смиренний.
|| Який виражає покірність, смиренність.
3》 у знач. прикм. Пригноблений, безправний.
|| у знач. ім. принижений, -ного, ч. Той, хто перебуває під гнітом, у безправному становищі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- принижений — прини́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- принижений — ПРИНИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прини́зити. О, яка це трудна річ зачеплена, принижена амбіція хорошої людини, що потерпіла поразку. Ніяка логіка, ніякі приписи обов'язку, дисципліни, – ніщо не може її вкоськати (В. Словник української мови у 20 томах
- принижений — ПРИНИ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прини́зити. В. І. Ленін рішуче засуджував суб’єктивізм в оцінці подій і всілякі спроби змалювати сучасне чи минуле в прикрашеному чи приниженому вигляді відповідно до упередженої точки зору (Укр. іст. Словник української мови в 11 томах