Значення в інших словниках
-
принукати —
принука́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
принукати —
ПРИНУКА́ТИ див. прину́кувати.
Словник української мови у 20 томах
-
принукати —
ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГОНИТИ) (примушувати або допомагати швидше йти, їхати), ПОГАНЯ́ТИ, ГНА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ (НАГО́НИТИ) розм., НУ́КАТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ розм., ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ) діал. — Док.: підігна́ти, нагна́ти, прину́кати, приспіши́ти.
Словник синонімів української мови
-
принукати —
ПРИНУКА́ТИ див. прину́кувати.
Словник української мови в 11 томах