принука
прину́ка
-и, ж., розм.
1》 Те саме, що примушування.
|| Той, хто примушує до чогось.
Дати принуку кому — примусити, спонукати кого-небудь до чогось.
2》 Те саме, що запрошення.
3》 Те саме, що обов'язок.
4》 Те саме, що поштовх 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови