запрошення

запро́шення

-я, с.

1》 Дія за знач. запросити I.

2》 Прохання (усне або письмове) зробити що-небудь, взяти участь у чомусь.

3》 Офіційна листівка, що є вхідною перепусткою на збори, концерт і т. ін.

4》 У системах обробки інформації – текст або зображення, які вказують на те, що система чекає введення команд або даних користувачем.

Значення в інших словниках

1. запрошення — [запрошеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
2. запрошення — 1. запросини 2. це дія  Словник чужослів Павло Штепа
3. запрошення — запро́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
4. запрошення — ПРОХА́ННЯ (ввічливе звертання до когось з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось), ПРО́СЬБА рідше, ЖАДА́ННЯ, ЗА́КЛИК, ЗАПРО́ШЕННЯ (прохання прийти, з'явитися кудись).  Словник синонімів української мови
5. запрошення — Запро́шення, -ння; -нення, -шень, -шенням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. запрошення — ЗАПРО́ШЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. запроси́ти¹. 2. Прохання (усне або письмове) зробити що-небудь, взяти участь у чомусь. Усміхаючись, він [поет] слухав Те запрошення знаднеє, А коли вони скінчили, Так відмовив їм на теє: «Ви скажіте свому пану...  Словник української мови в 11 томах