запрошення
запро́шення
-я, с.
1》 Дія за знач. запросити I.
2》 Прохання (усне або письмове) зробити що-небудь, взяти участь у чомусь.
3》 Офіційна листівка, що є вхідною перепусткою на збори, концерт і т. ін.
4》 У системах обробки інформації – текст або зображення, які вказують на те, що система чекає введення команд або даних користувачем.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запрошення — [запрошеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- запрошення — 1. запросини 2. це дія Словник чужослів Павло Штепа
- запрошення — запро́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- запрошення — ПРОХА́ННЯ (ввічливе звертання до когось з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось), ПРО́СЬБА рідше, ЖАДА́ННЯ, ЗА́КЛИК, ЗАПРО́ШЕННЯ (прохання прийти, з'явитися кудись). Словник синонімів української мови
- запрошення — Запро́шення, -ння; -нення, -шень, -шенням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запрошення — ЗАПРО́ШЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. запроси́ти¹. 2. Прохання (усне або письмове) зробити що-небудь, взяти участь у чомусь. Усміхаючись, він [поет] слухав Те запрошення знаднеє, А коли вони скінчили, Так відмовив їм на теє: «Ви скажіте свому пану... Словник української мови в 11 томах