1. Словник синонімів української мови

запрошення

ПРОХА́ННЯ (ввічливе звертання до когось з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось), ПРО́СЬБА рідше, ЖАДА́ННЯ, ЗА́КЛИК, ЗАПРО́ШЕННЯ (прохання прийти, з'явитися кудись). З хати зразу вилітає вервечка босоногих дітлахів і по снігу мчить до мами з єдиним нехитрим проханням: — Мамо, дайте їсти (М. Стельмах); (Командор:) Не забудьте, що командорський плащ мені дістався не просьбами, не грішми, не насильством, але чеснотою (Леся Українка); Вона сама любила Гната, і десь у далекому закуточку серця ворушилась згода на Гнатове жадання (М. Коцюбинський); (Шалімов:) Вона їде до мене... бо вона почула мій заклик, бо вона мене любить... (І. Кочерга); Мартинюк не скористався з запрошення ні Ігоря Пантелійовича, ні доктора Гуля й на нараду не пішов (Л. Дмитерко). — Пор. блага́ння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запрошення — [запрошеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  2. запрошення — -я, с. 1》 Дія за знач. запросити I. 2》 Прохання (усне або письмове) зробити що-небудь, взяти участь у чомусь. 3》 Офіційна листівка, що є вхідною перепусткою на збори, концерт і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запрошення — 1. запросини 2. це дія Словник чужослів Павло Штепа
  4. запрошення — запро́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. запрошення — Запро́шення, -ння; -нення, -шень, -шенням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. запрошення — ЗАПРО́ШЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. запроси́ти¹. 2. Прохання (усне або письмове) зробити що-небудь, взяти участь у чомусь. Усміхаючись, він [поет] слухав Те запрошення знаднеє, А коли вони скінчили, Так відмовив їм на теє: «Ви скажіте свому пану... Словник української мови в 11 томах