приохочувати

приохо́чувати

-ую, -уєш, недок., приохотити, -очу, -отиш, док., перех.

Викликати бажання зробити, здійснити що-небудь, зайнятися чимсь.

|| Викликати любов до чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. приохочувати — приохо́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приохочувати — див. підбурювати; радити  Словник синонімів Вусика
3. приохочувати — див. підохочувати, підговорювати  Словник чужослів Павло Штепа
4. приохочувати — ПРИОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., кого. Викликати бажання зробити, здійснити що-небудь, виконати щось. Рівний голосок його приохочував і дітей і дорослих до сну, а оповідання його не мали ніколи ні початку, ні кінця (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. приохочувати — ЗАОХО́ЧУВАТИ (спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами — переконанням, похвалою, нагородою і т. ін.), ПРИОХО́ЧУВАТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ, ОХО́ТИТИ рідко; ПІДОХО́ЧУВАТИ (трохи, злегка); СТИМУЛЮВА́ТИ (спонукати до прискорення, поліпшення і т. ін.  Словник синонімів української мови
6. приохочувати — ПРИОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., перех. Викликати бажання зробити, здійснити що-небудь, зайнятися чимсь. Рівний голосок його приохочував і дітей і дорослих до сну, а оповідання його не мали ніколи ні початку, ні кінця (Л.  Словник української мови в 11 томах