припадь

при́падь

-і, ж., діал.

Низинне місце.

|| Чорнозем із в'язкою глиною.

Значення в інших словниках

1. припадь — при́падь іменник жіночого роду низинне місце діал.  Орфографічний словник української мови
2. припадь — ПРИ́ПАДЬ, і, ж., діал. Низинне місце; // Чорнозем з в'язкою глиною.  Словник української мови у 20 томах
3. припадь — ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА) рідко, ПАД рідко, ПОДИ́НА діал., ПРИ́ПАДЬ діал.; ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. припадь — ПРИ́ПАДЬ, і, ж., діал. Низинне місце; // Чорнозем з в’язкою глиною.  Словник української мови в 11 томах
5. припадь — При́падь, -ді ж. 1) Низменное мѣсто. 2) Черноземъ съ вязкой глиной. 3) Часть рыболовнаго снаряда. см. вершка. Шух. І. 227.  Словник української мови Грінченка