приперчувати

припе́рчувати

-ую, -уєш, недок., приперчити, -перчу, -перчиш, док., перех.

1》 Додавати до страви трохи перцю.

2》 перен., розм. Вставляти в мову дотепні, гострі слова, вирази, жарти.

Значення в інших словниках

1. приперчувати — припе́рчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приперчувати — ПРИПЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЕРЧИ́ТИ, перчу́, пе́рчиш, док., що. 1. Додавати до страви трохи перцю. Ой варила мама рибу та й не приперчила, Ой любила мама хлопці та й мене навчила (з народної пісні); Сидячи поруч нього...  Словник української мови у 20 томах
3. приперчувати — ПРИПЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЕРЧИ́ТИ, перчу́, пе́рчиш, док., перех. 1. Додавати до страви трохи перцю. Ой варила мама рибу та й не приперчила, Ой любила мама хлопці та й мене навчила (Коломийки, 1969, 121). 2. перен., розм.  Словник української мови в 11 томах