приплющений

приплю́щений

I -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приплющити I.

2》 Те саме, що приплюснутий 2).

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до приплющити II.

Значення в інших словниках

1. приплющений — приплю́щений 1 дієприкметник деформований стисканням приплю́щений 2 дієприкметник прикритий  Орфографічний словник української мови
2. приплющений — ПРИПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до приплю́щити¹. * Образно. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик – і зникне [ящірка]. І знову звідкись вона з'являлась, приплющена жахом, на кривих ніжках (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
3. приплющений — ПРИПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приплю́щити¹. *Образно. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик — і зникне [ящірка]. І знову звідкись вона з’являлась, приплющена жахом, на кривих ніжках (Коцюб., II, 1955, 290).  Словник української мови в 11 томах