приплющений

ПРИПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до приплю́щити¹.

*Образно. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик — і зникне [ящірка]. І знову звідкись вона з’являлась, приплющена жахом, на кривих ніжках (Коцюб., II, 1955, 290).

2. Те саме, що приплю́снутий 2.

ПРИПЛЮ́ЩЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приплю́щити².

Панич Стась слухає похмуро, одвернувшись.. Душечка — замилувано, з широкою осмішкою, з приплющеними блаженно очима (Вас., III, 1960, 400);

Очі пісняра приплющені (Рад. Укр., 8.XII 1962, 3).

Значення в інших словниках

1. приплющений — приплю́щений 1 дієприкметник деформований стисканням приплю́щений 2 дієприкметник прикритий  Орфографічний словник української мови
2. приплющений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приплющити I. 2》 Те саме, що приплюснутий 2). II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приплющити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приплющений — ПРИПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до приплю́щити¹. * Образно. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик – і зникне [ящірка]. І знову звідкись вона з'являлась, приплющена жахом, на кривих ніжках (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах