приплющений
ПРИПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до приплю́щити¹.
*Образно. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик — і зникне [ящірка]. І знову звідкись вона з’являлась, приплющена жахом, на кривих ніжках (Коцюб., II, 1955, 290).
2. Те саме, що приплю́снутий 2.
ПРИПЛЮ́ЩЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приплю́щити².
Панич Стась слухає похмуро, одвернувшись.. Душечка — замилувано, з широкою осмішкою, з приплющеними блаженно очима (Вас., III, 1960, 400);
Очі пісняра приплющені (Рад. Укр., 8.XII 1962, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приплющений — приплю́щений 1 дієприкметник деформований стисканням приплю́щений 2 дієприкметник прикритий Орфографічний словник української мови
- приплющений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приплющити I. 2》 Те саме, що приплюснутий 2). II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приплющити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приплющений — ПРИПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до приплю́щити¹. * Образно. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик – і зникне [ящірка]. І знову звідкись вона з'являлась, приплющена жахом, на кривих ніжках (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах