приплющений

ПРИПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е.

1. Дієпр. пас. до приплю́щити¹.

* Образно. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик – і зникне [ящірка]. І знову звідкись вона з'являлась, приплющена жахом, на кривих ніжках (М. Коцюбинський).

2. Те саме, що приплю́снутий 2.

ПРИПЛЮ́ЩЕНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до приплю́щити².

Панич Стась слухає похмуро, одвернувшись .. Душечка – замилувано, з широкою осмішкою, з приплющеними блаженно очима (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приплющений — приплю́щений 1 дієприкметник деформований стисканням приплю́щений 2 дієприкметник прикритий Орфографічний словник української мови
  2. приплющений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приплющити I. 2》 Те саме, що приплюснутий 2). II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приплющити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приплющений — ПРИПЛЮ́ЩЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приплю́щити¹. *Образно. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик — і зникне [ящірка]. І знову звідкись вона з’являлась, приплющена жахом, на кривих ніжках (Коцюб., II, 1955, 290). Словник української мови в 11 томах