припорошілий

припороші́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до припорошити 1).

Значення в інших словниках

1. припорошілий — припороші́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. припорошілий — ПРИПОРОШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до припороши́ти 1. Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
3. припорошілий — ПРИПОРОШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до припороши́ти 1. Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами (Рильський, І, 1956, 256).  Словник української мови в 11 томах