припорошілий
припороші́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до припорошити 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- припорошілий — припороші́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- припорошілий — ПРИПОРОШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до припороши́ти 1. Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- припорошілий — ПРИПОРОШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до припороши́ти 1. Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами (Рильський, І, 1956, 256). Словник української мови в 11 томах