1. Словник української мови в 11 томах

припорошілий

ПРИПОРОШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до припороши́ти 1.

Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами (Рильський, І, 1956, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припорошілий — припороші́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. припорошілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до припорошити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припорошілий — ПРИПОРОШІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до припороши́ти 1. Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах