Великий тлумачний словник сучасної мови

припряжний

припряжни́й

-а, -е.

Запряжений збоку від голобель для допомоги корінному.

|| у знач. ім. припряжний, -ного, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. припряжний — припряжни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. припряжний — ПРИПРЯЖНИ́Й, а́, е́. Запряжений збоку від голобель для допомоги корінному (про коня); // у знач. ім. припряжни́й, ного, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному.  Словник української мови у 20 томах
  3. припряжний — ПІДПРЯЖНИ́Й прикм. і ім. (про коня, якого підпрягають збоку від голобель), ПРИСТЯЖНИ́Й, ПРИПРЯЖНИ́Й, ОРЧИКО́ВИЙ, БОКОВИ́Й, ПІДРУ́ЧНИЙ (також про вола); БИЧОВИ́Й (підпряжений тимчасово на допомогу).  Словник синонімів української мови
  4. припряжний — ПРИПРЯЖНИ́Й, а, е. Запряжений збоку від голобель для допомоги корінному; // у знач. ім. припряжни́й, ного, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному.  Словник української мови в 11 томах