припухлий

припу́хлий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до припухнути.

2》 у знач. прикм. Набряклий.

3》 у знач. прикм., перен. Трохи повніший від звичайного (про губи, ніс, повіки і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. припухлий — припу́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. припухлий — ПРИПУ́ХЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до припу́хнути. Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям та збитим волоссям (М. Коцюбинський); Дядько Микола спинив коней, ніжно погладив припухлу трішки жеребчикову ногу і сказав ..  Словник української мови у 20 томах
3. припухлий — (-а, -е) мол. Зляканий. Вздовж колони літали бойові гелікоптери, розганяючи припухлих від такої кількости бронетехніки печальних баварських ворон (С. Жадан, Біг Мак).  Словник жарґонної лексики української мови
4. припухлий — ОПУ́ХЛИЙ (який опух, у якого з'явилися опухи), ПУ́ХЛИЙ, ЗАПУ́ХЛИЙ, ПОПУ́ХЛИЙ, РОЗПУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, БРЕ́ЗКЛИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ОДУ́ТИЙ рідше, НАБРЕ́ЗКЛИЙ рідше, ОБРЕ́ЗКЛИЙ рідше; ПІДПУ́ХЛИЙ, ПРИПУ́ХЛИЙ (з невеликим опухом).  Словник синонімів української мови
5. припухлий — ПРИПУ́ХЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до припу́хнути. Іван прокидавсь по обіді з припухлими трохи очима, блідим обличчям та збитим волоссям (Коцюб., II, 1955, 220); Дядько Микола спинив коней, ніжно погладив припухлу трішки жеребчикову ногу і сказав..  Словник української мови в 11 томах